У "Порядку денному на ХХІ сторіччя" (Ріо-92), Плані дій Світового самміту з проблем сталого розвитку, Декларації з питань довкілля та сталого розвитку в Карпатському та Дунайському регіонах (Бухарест, 2001 рік) значна увага акцентується на цінностях і проблемах гірських регіонів. У Карпатському регіоні, який знаходиться у самому центрі Європи, існує багато екологічних та соціально-економічних проблем. Упродовж останніх років відбувся цілий ряд важливих міжнародних науково-практичних конференцій: "Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат" (1997), "Карпатський регіон та проблеми сталого розвитку" (1998), "Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні" (1999), "Гори і люди (у контексті сталого розвитку)" (2002), та визначальна подія — Всеєвропейська конференції "Навколишнє середовище для Європи" (2003), на якій Україна підписала рамкову конвенцію про охорону навколишнього середовища і стійкий розвиток Карпат (Карпатська конвенція).

Ключовими моментами сталого розвитку Карпатського регіону вважаються збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття, впровадження сталого природокористування, збереження культурної спадщини та традиційних знань горян. Одним із шляхів вирішення цих питає є забезпечення умов для сталого функціонування національних природних парків у регіоні, екологічна та соціально-економічна роль яких в Україні применшувалась протягом радянського періоду.

Велика роль і чимала відповідальність у розв'язанні проблем національних парків належить науці — від обґрунтованості та компетентності прийнятих рекомендацій та управлінських рішень у значній мірі залежить ефективність господарювання та результативність природоохоронної діяльності.

Метою науково-практичного семінару, організованого програмою академічних обмінів імені Фулбрайта, було, з одного боку, обговорити підходи до вирішення міждисциплінарних екологічних та соціально-економічних проблем у національних природних парках Карпатського регіону на підставі принципів сталого розвитку, а, з другого — винайти шляхи залучення викладачів та студентів університетів до вирішення прикладних регіональних проблем, окреслити завдання нових міждисциплінарних курсів, зокрема, екологічних студій.

Семінар був зареєстрований федерацію національних парків Європи ("Європарк") як подія, присвячена святкуванню Дню парків Європи (www.eurosite-nature.org). Місцем проведення семінару був національний природний парк "Сколівські Бескиди"(Львівська область) — один із наймолодших парків в Карпатському регіоні України.

У його роботі взяли участь науковці з університетів та наукових установ Львова, Києва, Ніжина, співробітники адміністрації парку, представники органів місцевого самоврядування та регіональної преси — загалом 30 чоловік.

Учасники науково-практичного семінару у прийнятій резолюції рекомендують:

На державному те регіональному рівнях:
1. Розробити та прийняти Програму сталого розвитку національних природних парків; розробити нормативно-правові акти, спрямовані на пільгове кредитування, створення сприятливих фінансово-економічних умов (податкові і митні пільги) для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють у національних парках природоохоронні заходи, створюють інфраструктуру для розвитку "зеленого" туризму та рекреації, виробляють екологічно чисті продукти харчування, розвивають та зберігають народні промисли.

2. Вважати розвиток "зеленого" туризму важливою складовою сталого розвитку національних природних парків Карпатського регіону з огляду на значний рекреаційний потенціал Карпат і резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, що була прийнята у січні 1998 року.

3. Об'єднати зусилля науковців університетів, місцевих органів самоврядування та адміністрацій парків для розробки проектів щодо впровадження екологічно та економічно ефективних систем збалансованого господарювання і досягнення на цій основі екологічного, економічного і соціального балансу у межах національних парків та на прилеглих територіях. Вжити заходи щодо подолання безробіття і бідності серед місцевого населення, що проживає в межах національних парків.

4. Адміністраціям національних парків разом із студентами та викладачами університетів розробити і запровадити систему еколого-освітніх та навчально-виховних заходів, спрямованих на формування екологічного мислення, бережливого ставлення до гірських екосистем у населення, особливо дітей та молоді.

5. Розробити та запровадити програми відновлення традиційних (природочуйних) та екологічних методів господарювання у національних природних парках. Визнати на державному рівні, що місцеве населення, яке підтримує традиційний природочуйний тип господарювання в межах національних парків, виконує важливу екологічну та природоохоронну функцію. Рекомендувати уряду розробити програми фінансової підтримки фермерських господарств, що ведуться на екологічній основі.

6. Встановити правила та механізм здійснення адміністраціями парків єдиної політики на всій території, яка включена у межі парків. Вказати на необхідність здійснення ними разом із місцевими органами влади постійного контролю над природокористуванням на землях інших землекористувачів, які входять до складу парків. У той же час продумати варіанти захисту прав місцевого населення на використання природних ресурсів в межах парків.

7. Розробити інформаційну стратегію для рекламування екологічно освітніх та рекреаційних програм національних природних парків: зняти науково-популярні фільми, створити веб-сайти та інформаційні центри. Видати каталог позитивних прикладів діяльності національних парків США та Європи у сферах наукової, освітньої, виховної діяльності та співпраці із місцевим населення.

8. Розробити механізм відшкодування національним паркам відповідних збитків від рекреаційного використання, а також витрат на охорону та облаштування рекреаційних місць, що є необхідним для зменшення негативного впливу туристів на екосистеми парків та для забезпечення більш комфортного відпочинку у відповідних функціональних зонах. Одним із шляхів є стягнення коштів із закладів відпочинку, що знаходяться на території національних парків, шляхом віднесення подібних витрат та збитків на собівартість курортних путівок.

9. Розробити державні програми захисту етнічної самобутності територій, що відведені під національні природні парки. Один із шляхів — збереження архітектурної самобутності сіл через впровадження певних принципів архітектурного дизайну приватних та державних будівель.

На університетському рівні:

1. Зробити міждисциплінарний семінар з проблем розвитку національних природних парків постійно діючим. Наступний семінар провести на базі природно-заповідних територій Донецької області: національного природного парку "Святі гори" та регіонального ландшафтного парку "Меотида", які є членами Європарку. Доручити організацію семінару та розробку його програми проф. Коніщевій Н.Й. (директору Міжнародного науково-дослідного центру проблем розвитку туризму Донецького інститут туристичного бізнесу.

2. Впровадити навчальний курс "Екологічна етика" в університетські навчальні плани, метою якого було б обґрунтування потреб дбайливого ставлення до довкілля та ощадного використання ресурсів.

3. Запровадити навчальний курс "Екологічна проблематика в засобах масової інформації", розроблений в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в навчальні плани не тільки майбутніх журналістів, але й студентів природничих факультетів університетів країни. Заохочувати розробку навчального курсу з екологічної реклами та паблік рилейшнз, метою якого було б розробка інформаційних кампаній для екологічних організацій та природних парків.

4. Розробити програми міждисциплінарних екологічних студій і впровадити їх у навчальні плани природничих та гуманітарних факультетів.

5. Організувати при університетах тренінги для навчання людей, які б хотіли займатися "зеленим туризмом". Широко залучати до цієї роботи як викладачів, так і студентів університетів.

Для адміністрації національного природного парку "Сколівські Бескиди":

1. Покращити інформаційно-роз'яснювальну роботу серед місцевого населення щодо переваг створення парку і засад ведення екологічно безпечного господарювання на його території.

2. Шукати шляхи залучення іноземних і національних інвестицій для розбудови туристичної інфраструктури і придбання сучасної лісогосподарської техніки (через участь у конкурсах на отримання грантів різних фондів)

3. Максимально використати усі можливості, пов'язані з проведенням наступного (2005) року в Києві пісенного конкурсу "Євробачення". Оскільки пісні Руслани на карпатські мотиви, ймовірно, знайдеться багато охочих побачити той край, пісні якого лягли в основу композицій співачки. З огляду на це:
   а) Адміністрації національного парку (за допомогою науковців) можна б подумати про можливість звернутися до оргкомітету фестивалю з фаховим проектом, з тим щоб отримати необхідні кошти для організації маршрутів, подорожей, облаштування побуту тощо;

   б) Інформацію про такі наміри можна розмістити в Інтернеті, як одне з рішень нашого семінару, заохочуючи також міжнародних спонсорів підтримати такий проект.

4. Представникам адміністрації парку зустрітися із туристичними агенціями у Львові, Києві та інших містах та запропонувати одноденні або багатоденні туристичні маршрути. Агентства повинні зацікавитись у наданні таких послуг і будуть рекламувати їх. Доходи від таких екскурсійних маршрутів повинні йти на оплату праці тих, хто забезпечує такі екскурсії, та на облаштування і підтримку туристичних стежок (знаки, маркування, карти та облаштування нових стежок). Працюючи із туристичними агентствами, працівникам парку бажано наполягати на забезпеченні екскурсійного обслуговування.

5. Парку бажано мати літніх волонтерів із числа студентів для забезпечення екскурсійного супроводу туристичних груп та для допомоги у створенні туристичної інфраструктури. При такій співпраці студенти отримають досвід, парк — дешеву робочу силу, а туристи — цікаву інформацію про природу, історію та культуру краю. Відбір студентів повинен відбуватися на конкурсній основі.

6. Встановити тісні контакти з власниками та адміністраторами рекреаційних об'єктів, що знаходяться у безпосередній близькості від парку, укласти угоди про співпрацю — забезпечення парком різноманітних екологічних та рекреаційно-туристичних програм для відпочиваючих. Розробити рекламні буклети про екскурсії у парку і розповсюдити по готелях, залізничних станціях, заправках, кіосках — всюди, де ці рекламні проспекти можуть забрати туристи.

7. Створити інформаційні центри для відвідувачів у межах населених пунктів в та поза межами парку.

8. Запровадити проведення шкіл молодих гідів.