Проблема статусу бібліотеки та доступності інформації в сучасному університеті стала предметом обговорення на Науково-практичній конференції під одноіменною назвою, що була організована і проведена 18-19 березня 2004 р. Американською програмою академічних обмінів ім. Фулбрайта в Україні та Центральною науковою бібліотекою Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.
Конференція зібрала широке коло учасників та слухачів і була присвячена таким темам як: «Місія бібліотеки університету» (В.Пашкова, директор Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні); «Електронні журнали: можливості XXI століття для науки та освіти в Україні» (Т.Ярошенко, директор НБ НУ «Києво-Могилянська академія»); «Веб-сайт — нова форма доступу і одержання інформації в третьому тисячолітті» (Т.Жулід, заступник директора ХДМУ); «Концептуально-технологічна модель корпоративної взаємодії бібліотек ВНЗ технічного профілю» (В.Волинець, заступник директора НБ НУ «КПІ»); «Досвід університетських бібліотек США: можливості використання в Україні» (О.Башун, заступник директора ДОНБ); «Вивчення досвіду зарубіжних університетських бібліотек: питання термінології» (Н.Стришинець, завідуюча відділом Публікацій ООН ЦНБ ім. В.Вернадського); «Відкрита бібліотека» (І.Лєвченко, директор ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна) тощо.
В роботі Науково-практичної конференції взяли участь заступник аташе з питань культури, науки і освіти Посольства США в Україні М.Перейма, помічник аташе з питань культури, науки і освіти Посольства США в Україні В.Максимова, директор Київського проекту Кеннана Я.Пилинський, представник Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта І.Бариш, учасники наукових обмінів за програмою Фулбрайта О.Морозова, В.Речицький, Л. Півнева, Т. Горбаченко, І.Жилінкова.
У обговоренні взяли участь провідні фахівці бібліотек університетів Києва, Донецька, Харкова, Сум, Острога, Ужгорода, представники ЗМІ, студенти та викладачі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Загалом, конференція продемонструвала як окремі позитивні, так і негативні тенденції розвитку бібліотечної справи в Україні. Вона засвідчила, що процес зростання інформативної бази українських академічних бібліотек йде надто повільними темпами, він суттєво відстає від західних технологій постачання наукової інформації, розвитку технічної інфраструктури бібліотек в цілому.
Широко на конференції була розглянута також ідея наукової бібліотеки як головного інформаційного підрозділу сучасного університету. Як зазначалося в окремих доповідях та виступах на «круглому столі», в Україні ще не набула справжнього визнання ідея університету як сукупності наукових та освітніх підрозділів, згуртованих саме довкола фундаментальної бібліотеки.
Поки що в українських вищих навчальних закладах бібліотека розглядається часто як просте зібрання книг, підручників та часописів, а не як основний резерв навчального процесу за моделлю інтенсивної, необмеженої за можливостями самостійної інформаційно-пошукової та науково-дослідної роботи.
Між тим, як зазначалося в окремих виступах учасників конференції, бібліотеки та інформаційні центри повинні визнаватися головними науковими і навчальними підрозділами університетів. Тому фінансування бібліотек в університетських бюджетах мало б бути пріоритетним. В основу схеми адміністративного управління університетами доцільно було б покласти принцип: університет — це кафедри та інші наукові підрозділи при фундаментальній бібліотеці.
Отже, бібліотеки університетів повинні бути автономними і вільними у виборі і придбанні книг та інших інформаційних джерел. Стосовно організації роботи бібліотек ректори та адміністрація університетів повинні мати виключно фінансові повноваження.
Зрештою, саме в цих питаннях конференція дозволила дійти певних висновків. Йшлося, зокрема, про такі перспективні моделі бібліотечного менеджменту, як визнання директора університетської бібліотеки (за посадою) першим проректором університету тощо.
Оскільки сучасна бібліотека повинна надавати рівний і відкритий доступ до своїх фондів професорам, доцентам, викладачам і студентам, обмеження користування бібліотеками або інформаційними центрами не повинно вживатися в якості адміністративного чи дисциплінарного покарання. За втрату чи ушкодження книг та інших інформаційних джерел можуть застосовуватися виключно фінансові санкції.
Як зазначалося на конференції, бібліотеки та інформаційні центри повинні забезпечувати вільний доступ читачів до мережі Інтернет та копіювальної техніки. Отже кількість копіювальних машин та інших розмножувальних пристроїв має бути достатньою для копіювання матеріалів всіма бажаючими.
В свою чергу, інформаційні фонди бібліотек повинні надавати прямий доступ читачам до книжкових полиць та інших місць і форм зберігання інформації. Доцільно також, щоб університетські бібліотеки працювали не менше 12 годин на добу. Як відомо, читальні зали бібліотек та інформаційних центрів кращих університетів заходу іноді працюють цілодобово.
Що стосується кола міжнародних зв'язків і книжкових обмінів бібліотек, то вони не повинні обмежуватись університетською адміністрацією. В інформаційних обмінах бібліотеки і інформаційні центри повинні бути справді автономними і незалежними. Бібліотекам повинен гарантуватися доступ до мережі Інтернет, багатоканальної кабельної і супутникової телевізійної трансляції. Відповідно, студенти повинні мати вільний доступ до бібліотечних телеприймачів і комп'ютерних моніторів.
Для поповнення фондів університетських бібліотек іноземними книжковими, журнальними, газетними та іншими інформаційними джерелами мала б виділятися відповідна сума коштів, призначених в університетських бюджетах для поповнення бібліотечних фондів.
На конференції були розглянуті також інші актуальні для розвитку бібліотечної справи в Україні питання.