Я приїхала до Стейт Колледж на початку вересня. Розповідати про це місто і Університет штату Пенсильванія українським науковцям діло майже безнадійне, оскільки навіть стіни шепочуть легенди про тих, хто тут вже був до нас: Костенко, Андрухович, Забужко, Лишега... Дійсно, дякуючи підтримці та невгамовному ентузіазмові професора, перекладача, фулбрайтівця Майкла Найдана, Пенн Стейт став одним з визнаних центрів вивчення української культури у Сполучених Штатах. Для дослідників тут створено якнайсприятливіші умови праці. Колектив відділу германських та слов'янських мов і літератур також є надзвичайно доброзичливим і готовим прийти на допомогу як в плані наукових пошуків, так і у вирішенні щоденних проблем. Отже, залишається лише порадити наступним фулбрайтівцям не оминати увагою цей Університет у своїх анкетах.

Надзвичайно цікавим для мене, перш за все, стало відвідування занять американських колег. Відчути атмосферу в аудиторіях, побачити, як працюють тут, порівняти це з українським досвідом викладання у вищій школі, знайти щось для себе стало моїм основним завданням протягом першого навчального семестру. Хочеться відзначити вагомість інтердисциплінарних моментів у викладанні літератури (оскільки мене цікавить саме ця галузь знань) і широке застосування сучасних медіа засобів.

Корисним досвідом став і мій власний виступ перед американськими студентами - майбутніми вчителями - про освіту в Україні. Довелося розпочати з географічних зауважень щодо місцезнаходження нашої країни, але приємним був той факт, що в більшості все ж таки студенти мали певне уявлення про Україну. Впродовж лекції зацікавленість студентів поступово змінювалася неприхованим здивуванням, а коли я продемонструвала підручник математики для 5 класу, за яким займається мій син, реакція була однозначною: «все це занадто важко». Пізніше перед цими студентами мали виступати фулбрайтівці з інших країн, що напевне допоможе їм сформувати ширший і неупереджений погляд на систему освіти, допоможе бачити переваги і недоліки власної системи.

Перебування в американському університеті відкриває перед науковцями безліч можливостей для реалізації власних проектів, однією з таких можливостей є відвідування круглих столів, відкритих лекцій, семінарів та конференцій. Кількість подібних заходів у Пенн Стейт величезна, тому часто доводиться обирати, куди піти сьогодні, а чим пожертвувати. Один із заходів, який я намагаюся не пропускати, це так звані Comparative Literature Luncheons, що відбуваються щопонеділка під час обідньої перерви. Система досить проста: запрошується заслужений, відомий дослідник, який має 40 хвилин для презентації, відвідувачі впродовж його лекції обідають (суміщають приємне з корисним), а потім починається досить серйозне й глибоке обговорення. Надзвичайно цікавою видається атмосфера цих зустрічей: неформальна, завжди позитивна і одночасно глибоко наукова. Слід додати, що все це іще транслюється на місцевому телеканалі.

Отже, досвід читання лекцій, проведення презентацій, використання медіа і, звичайно, опрацювання величезних бібліотечних ресурсів - все, що я намагаюся опанувати зараз теоретично і практично, сподіваюся, допоможе мені в другій половині гранту, коли прийде час участі в конференціях. На даний момент мною розіслано декілька аплікаційних форм і сподіватимуся, що хоча б деякі з них будуть прийняті для участі.

І останнє, на що хотілося б звернути увагу, це продуманий і всебічний план заходів для іноземних дослідників, який реалізовується через Міжнародний відділ yніверситету, і полягає в організації спільних зустрічей, подорожей, презентацій, які мають на меті розширити наші знання про американську культуру, історію, а також про ті країни, представники яких зараз перебувають в Пенн Стейт. Географія учасників різних міжнародних програм дуже широка і охоплює майже всі континенти.

Тож, Програма обмінів імені Фулбрайта дійсно надає безліч можливостей пізнати світ у його розмаїтті кольорів і відтінків!