Програма імені Фулбрайта в Україні запрошує на персональну виставку Михайла Деяка
"Де-Як?" (живопис)
Відкриття у вівторок, 27 квітня, о 18:00
Виставка працюватиме з 27.04 – 28.05.2010 р., щодня, окрім суботи, неділі та св’яткових днів з 10:00 до 17:00

Український живописець Михайло Деяк народився 1984 р. на Закарпатті.
Навчався в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі (1999-2003).
Випускник Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури (2009 р.), пейзажна майстерня професора В.Забашти. З 2009 - аспірант НАОМА.
Персональні та групові виставки (з 2006 р.) у Києві, Ялті, Торонто, Нью-Йорку, Парижі.
Творчі поїздки до Чехії, Польщі, Туреччини.
Роботи знаходяться у фондах музею Українського мистецтва та у приватних колекціях Києва.
Постійний учасник аукціонів "Золотое сечение" та "Корнерс".
З 28 квітня проходить персональна виставка в галереї "Кобальт".
http://www.dejak.com.ua/

12.03 - 9.04.2010
Марина Онищенко-Мандрикова
"ВЕСНЯНА ПАЛІТРА"
акварель

Виставка працюватиме
з 12.03 -9.04.2010  щодня,
крім суботи й неділі
з 10:00 до 17:00

Марина Онищенко-Мандрикова
Живописець-графік.
Народилась 16 червня 1976 року у м. Сімферополі.
1986-1991 Кримська художня школа.
1991-1995 Кримське художнє училище (викладач Л. Полякова).
1995-2001 Харківський художньо-промисловий інститут, відділення «станковий живопис» (викладач В. Чаус, Г. Коновалов, Е. Жердзіцький.
З 1995 учасниця багатьох місцевих, всеукраїнських та міжнародних виставок. Твори художниці знаходяться у приватних збірках Німеччини, Польщі, Бельгії, Голандії та інших країн. З 2005 член МО Національної спілки художників України.

29.01 - 26.02.2010
Персональна виставка Любави Тарадай
«Шовкове натхнення»
Батік
Відкриття відбудеться у п’ятницю, 29 січня, о 18:00, в офісі Програми ім. Фулбрайта

Молода мисткиня Любава Тарадай — талановита особистість, становлення якої відбувалося з раннього дитинства у творчій атмосфері, що панувала у родинному колі. Розпочавши активну діяльність на креативній ниві, Любава розкрила себе як різносторонньо обдарований митець.
У 2009 р. закінчила з відзнакою Львівську Національну академію мистецтв (кафедра «Моделювання костюма»). Представлена колекція вечірніх суконь засвідчила фаховість дипломантки як дизайнера одягу: відчуття стилю, пропорцій, гармонії кольору та фактури.
Майстерність художниці-вишивальниці проявилася у вишивці стрічками (персональні виставки 2008-2009 рр.).
Найповніше у творчості Любави Тарадай репрезентовано батік у техніці холодного та гарячого розпису. Саме в цих роботах авторка позиціонує себе як художник-живописець та графік.
На виставцi будуть представленi роботи з декiлькох серiй.Особлива сторiнка - образ Львова, стародавнього мiста-пам'ятника. Вулички, площi, пам'ятники переносяться на шовкове полотно i передають не тільки архiтектурне тiло Львова, але й його душу.
Значну увагу придiлено природi. Це провiдна тема багатьох творчих робiт.
Переважають роботи, виконанi у техніцi гарячого батiку, деякi вишитi стрiчками.
Інформація про мисткиню та фото їх робіт на cайті http://www.lubavagallery.com/ та www.fulbright.org.ua
Виставка працюватиме щодня, крім суботи й неділі та святкових днів з 10:00 до 17:00

Тетяна Хомутовська

Ганна Вершиніна

„…1/60 секунди…”) – це перша персональна фотовиставка Сергія Гавришкевича. Презентація має на меті представити жанрове розмаїття роботи фотохудожника та якомога повніше виявити особливості його індивідуального стилю.
Біографія
Гавришкевич Сергій Миколайович народився 17 листопада 1972 р. в м. Горлівка Донецької області.
Фотографією почав займатися з 1998 р., професійно – з 2001 р., коли вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К Карпенка-Карого (спеціальність „кіно-телеоператор”). На момент закінчення університету виступив як оператор у п’ятьох короткометражних кінофільмах (документальний фільм „Притулок” був нагороджений Спеціальним Дипломом Журі ІІІ Міжнародного фестивалю документального кіно „Контакт” 2007 р.)
У своїй фототворчості автор прагне продовжувати традиції класичної, у першу чергу, чорно-білої фотографії, де неповторна мить життєвого потоку, вихоплена і пропущена через індивідуальне світовідчуття фотографа, перетворюється в унікальне по своїй природі об’єктивно-суб’єктивне творіння. Автор працює у багатьох жанрах, віддаючи перевагу документальній фотографії.

"Біла тінь" - це проект, який розкриває таємниці звичайних предметів. Його автори спробували звільнити предмет від функційного шару буденності, знайомої для більшості сутності.
Розкрити предмет зовсім з іншого боку, який ми називаємо тінню. Побачити не те, що очікуєш. Не втратити здатність дивуватись та бажання грати у таємницю. Світ "білої тіні " водночас знайомий і незнайомий. Це світ спогадів, бажань та гри, який розкриває для нас знайомі предмети.
У проекті представлено роботи молодих художників й викладачів Харківської державної академії мистецтв.

Змести зашарілий пил з архіву історії, аби заново віднайти той світ, в якому колись жили такі самі ми... але давно. Не ілюструвати дати, події, особистості прагнемо ми, а відчути живий дух, що супроводжує нас крізь віки.

Спогади ти передчуття кожної людини складають загальну мозаїку часу — історичне відчуття.

У проекті представлено роботи художників харківської школи монументального живопису:
Володимира Носєнкова, Дарьї Хрісанфової, Дениса Стадника, Романа Ногіна, Наталії Переходенко, Антоніни Аронічевої — Єрьомки, Івана Кардаша, Олени Полященко, Ганни Саєнко, Тетяни Саєнко, Олексія Полякова

Галерейний куратор — Дарья Хрісанфова

Міша Федорів — кінооператор, навчається на останньому курсі в університеті театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Два фільми з його доробку були показані на кінофестивалях. “Одне бажання, або різдвяна казка” (режисер Сашко Биков) та “Прибулець” (режисер Дмитро Мойсеєв) були показані на фестивалі молодих кінематографістів “Відкрита ніч”. “Прибулець” знайшов місце у програмі фестивалю “Кіношок” в Анапі цієї осені. Зараз Міша працює як оператор постановник над міжнародним проектом від Гете Інституту, і як режисер й оператор постановник іншої картини, що буде зніматись у Києві.

Будучи кінооператором, Міша розвинув беззаперечний стиль вуличної фотографії в прагненні зрозуміти і висловити щось незвичайне про звичайних людей. З ним майже завжди є 35мм далекомірна камера, постійно спрямована на схоплення придатного зображення. Він представляє вибрані фотографії з трьох серій: “Останній потяг”, “Спини” та “Вулична фотографія”.

Останній потяг — серія портретів людей, що їдуть останнім потягом київського метро. Спини — зображення особистого простору людей підчас роздумливого споглядання навколишнього. Вулична фотографія ілюструє характерні риси сьогодення.

Роберт Джексон — політичний економіст, досліджує питання демократизації та розвитку бізнесу на Україні. Він жив у багатьох місцях Європи, включаючи Швецію, Болгарію, Чехію, Англію і тепер Україну, та подорожував багатьма іншими. З точки зору політології його найбільше цікавлять стосунки між зовнішнім впливом та укріпленням (консолідацією) демократичних установ (інституцій). Роберт глибоко вивчав суспільство держав перехідної економіки, що знаходяться під вагомим впливом прикордонних гегемоній.

Робота Роберта у фотографії охоплює різні жанри і стилі, включаючи пейзаж і портрет, але він використовує зображальний матеріал для розкриття не зображальних концепцій. На одній з виставок він демонстрував знімки сучасних жителів Балканського півострова, що живуть на місці стародавніх руїн, натякаючи на соціальний континуум різних народів крізь час.

Сьогодні Роберт представляє серію фотовідбитків під назвою “Руйнація”. В цих зображеннях, зроблених в часопросторі України, відтворено зв'язок між реалістичним і символічним розумінням руїн. Реалістичний погляд, вважає він, надає матеріальний доказ людства закапсульованого в просторі та часі, а символічний погляд натякає на романтизовані цінності та дискурс історичного спадку. Щоб синтезувати ці два бачення в одному зображенні, Роберт створив власну пінхол камеру, камеру обскуру з давньоримських часів, що має суттєві відмінності від традиційної фотографічної техніки. Таким чином його зображення відтворюють простір часу, руху, життя навіть всередині нерухомого каменя.

Катерина Кудрявцева

Роботи

Народилась 8-го січня 1983 р. в м. Кремінна, Луганської області.

Свій професійний творчий шлях розпочала в 11 років, вступивши до Дитячої художньої школи м. Кремінної. Після закінчення 9-ти класів середньої загальноосвітньої школи вступила до Луганського коледжу культури та мистецтв на факультет станкового живопису, який закінчила у 2003 році та отримала диплом молодшого спеціаліста з відзнакою. Викладачі з фаху: Іваннікова С.Ф., Скубак В.Г., Романовський М.В., Нєколов С.В.

У 2003 році вступила до Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури м. Києва з метою вдосконалення своєї майстерності у станковому живописі. На третьому курсі була прийнята до майстерні професора Гуріна Василя Івановича. Викладачі з фаху: Зорко А.Є., Голембієвська Т.М., Твердий А.М.

У 2007 році захистила на відмінно малий диплом та здобула освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр образотворчого мистецтва, після чого була рекомендована до вступу до магістратури, де зараз і продовжує навчання.

Катерина займає досить активну громадсько-культурну позицію, постійно приймає участь у виставках різного масштабу, а саме:

• виставках всеукраїнського значення, які проводяться Національою спілкою художників України та Міністерством культури та мистецтв України;
• конкурсах та виставках, які проводяться серед студентів НАОМА;
• виставках у Чернігівському обласному художньму музеї;
• інших заходах.

У 2008 році була прийнята до Київської організації Національної спілки художників України.

Роботи зберігаються у: фондах Міністерства культури та мистецтв України, у фондах НАОМА, у приватних колекціях в Україні та за її межами.

Всеукраїнські художні виставки Національної спілки художників України:

Молодіжна — 2004, День художника 2006, Різдвяна 2006, Жінки України — митці (2007), Мальовнича Україна (2007), День художника (2007), Різдвяна (2008), Мальовнича Україна (2008)

Виставки-конкурси НАОМА:

ім. Віктора Пузиркова (2004-08), ім. Віктора Зарецького (2005, 2007-08), ім. Віктора Шаталіна (2005-07)

Виставки у Чернігівському обласному художньому музеї:

Крапка з комою (2006), Обличчя речей (2007), Іпостасії природи (2008)

Інші виставки:

Обласна виставка молодих художників „Вернісаж — 97” при Управлінні культури та мистецтв Луганської облдержадміністрації (1997),
Ювілейна художня виставка у Луганському коледжі культури та мистецтв, м. Луганськ (2002)

     

     

14.03 — 14.04.2008
"З неба, з лісу і води"
виставка авторських ляльок Оксани Цюпи

Вже другий рік роботи нашої виставкової зали ми за доброю традицією відкриваємо виставкою авторської ляльки Оксани Цюпи. Першою в цих стінах була “Лялечки-Гулялечки” у лютому минулого року. Приємно, що наші американські науковці, котрі на той час тільки приїхали в Україну, доторкнулись до “українськости” не через матрьошки та радянський “антикваріат”, а через щирі та добрі, іноді смішні, та виконані з неймовірною любов'ю українські образи. Ми були впевнені, що співпраця обов'язково продовжиться, тож потішили наших друзів та партнерів новорічними листівками зі світлинами Оксанених ляльок.

Створені Оксаною образи надзвичайно довершені, та при всій ювелірній деталізації вони дивовижно цільні. В них немає фальші та надуманості, а є думка, є душа. Ці майстерно змальовані-зліплені-зіткані портрети вражають психологічною глибиною та радують око такою гармонією, що можуть конкурувати з самою природою.

Вони живі й живуть своїм життям, у своєму та нашому світі, люб'язно дозволяючи нам насолоджуватись ними.

Цьогоріч авторка створила унікальну серію ляльок-відьом за мотивами української міфології “З неба, з лісу і води”, котру запрошуєм оглянути в офісі Програми ім. Фулбрайта за адресою: вул. Грушевського 4, 3-ій поверх, кімната 305. Виставка працюватиме з 14.03. до 14.04.2008 щодня, крім суботи й неділі, з 10:00 до 17:00.

Хорошого перегляду.

ЛЯЛЬКИ-ВІДЬМИ

БАБА ЯГА — одна з найвідоміших негативних героїнь українського, і взагалі східнослов'янського фольклору, страхолюдна бабега, живе у глибокому лісі в хатинці на курячих ніжках, часом з донькою чи онучкою Оленкою-зміючкою, літає на мітлі, любить поласувати маленькими дітками, серед грибів особливо любить мухомори, їсть їх сама і охоче частує гостей.	ДЕРЕВ'ЯНА БАБА — менш відома, проте також не найприємніша особа. Теж вибирає для себе глухі чорні ліси, де селиться у дуплах дерев, харчуючись галуззям і гілками, також обгризає кору. Зустріч з нею не обіцяє мандрівникам нічого доброго.	ЗНАХАРКА — істота корисна, живе між людей, хоча зазвичай на краю села. Розуміється на травах і зелах, лікує тварин, розуміє їхню мову. Ця самотня старша пані зовнішньо не вельми приваблива, проте в душі добра і світла.
ВОРОЖКА — також самотня жінка, лише дещо молодша за віком, живе серед людей, допомагає їм вирішувати складні життєві проблеми, ворожачи й пророкуючи майбутнє, підказуючи вихід зі складних ситуацій. Теж доволі позитивний персонаж.	ЧАРІВНИЦЯ — жінка невизначеного віку (може бути й молодою), принаймні молодша від двох попередніх, допомагає жінкам і дівчатам у любовних справах. Добре знається на рослинах, всякого роду приворотних зіллях і т.п.	ДОЛЯ — доволі рідко згадувана у фольклорі особа. Зазвичай з'являється в образі молодої гарної дівчини у відповідальні й переломні життєві моменти. Одягається у біле. Визначає любов, як долю у житті. Глибоко позитивний персонаж.
ЧАРОДІЙКА — теж позитивна постать. Пані середнього віку. Вбирається у старовинні шати жовто-золотистих тонів. Здатна при допомозі чарів підказати, скерувати, допомогти зробити вірний вибір, уникнути помилки в житті, відрізнити дійсне від неправдивого.	БОСОРКАНЯ — відьма з Закарпаття, з усією специфікою цього унікального регіону. Знається на грибах і корінцях, чудово орієнтується в гірській місцевості. Зрештою, і живе БОСОРКАНЯ в горах. Ходить по горах босоніж, перестріваючи мандрівників і часом роблячи їм невеликі капості. Персонаж нейтральний, якщо в доброму гуморі, то й позитивний.	МОЛЬФАРКА — теж відьма з Карпатського регіону. Вміє змінювати погоду, викликати або вгамувати дощ, грозу, вітер, снігопад. Ворожить заміжнім жінкам, а також надає інші подібні послуги згідно прейскуранту. Теж нейтральний персонаж.
ПОВІТРУЛЯ — персонаж позитивний, легкий, летючий. Справді здатна пересуватись у повітрі, не торкаючись землі. Вміє змінювати зовнішність з молодої на стару і навпаки. Залюбки допомагає закоханим у любовних справах. Теж походить з Карпатського регіону.

Виставки

Народився на Рівненщині. Закінчив філологічний факультет Рівненського педінституту (1983 р.), факультет фотожурналістики Київського інституту журналістської майстерності (1990 р.). У журналістиці — з 1983 року. Член Національної спілки журналістів України з 1986 року. Працював в обласній та всеукраїнській пресі, зокрема, кореспондентом рівненської молодіжної газети «Зміна», редактором газети «Рівне», власним кореспондентом тижневика «Приватна справа» (Київ), газети «Закон і бізнес» (Київ), журналу «Україна» та ін. У 1994 році заснував «Аґенцію М і Ко», яка займається підготовкою та поширенням фотоінформації у пресі, випуском календарів, поштівок, буклетів, фотоальбомів. У 1997 році видав фотоальбом «Рівненщина», який на книжковій виставці в Палаці «Україна» (Київ) відзначений дипломом І-го ступеня. Фотоавтор альбому «І мить у вічність проростає», присвяченого 25-річчю Рівненської АЕС (1998 р.). Видав краєзнавчо-туристичні путівники «Запрошує Рівненщина», «Поле Берестецької битви», «Острог», «Нетішин», «Костопіль», «Острозька Академія», «Музейні скарби» та ін.. Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Бориса Тена (1990 р.), яка присуджена за популяризацію народної спадщини засобами фотографічного мистецтва. Працює в різноманітних жанрах, передовсім пейзажу, архітектури, репортажу, портрета, театральної зйомки, рекламної фотографії. Фотографує камерами Nikon, Minolta, Mamiya. Має власну студію. Світло Bowens. Театральна площа 1, кв. 329, Рівне, 33028 тел/факс (0362) 26-36-31 моб. 8-067-362-2156

ТАНЯ Д'АВІНЬОН
Фотограф

E-МAIL: taniafoto@netscape.net
taniafoto@yahoo.com

Фотограф Таня Д'Aвіньон мешкає в Newton, Massachusetts, USA та частково в Києві. Закінчила Maryland Institute, College of Art, Baltimore, а в 1994 році визнана однією з його найкращих випускників.

Її роботи знаходяться у Allyn and Publishers, Boston; D.C. Health Publications, Boston; World Book Encyclopedia, Chicago; TIME Publications, Singapore; Harvard University, Cambridge; National Geographic Magazine, Washington, DC, 1986-93; видавництвах “Альтернатива”, “Спалах” та кіностудії ім. Довженка в Україні. Таня видала серію календарів, а її твори опубліковані в сотнях книг, журналів та газет... Учасник більш ніж 50 індивідуальних та міжнародних виставок.

В 1998 році видала альбом фотографій “Просто Україна” зі своїх численних мандрівок Україною впродовж останніх 25 років. В 2001 році Таня була номінована на здобуття Шевченківської премії з фотожурналістики. Перебуваючи в Україні в 2002-2003 роках в рамках Програми ім. Фулбрайта, вона задокументувала побут українських жінок. Зараз працює над кількома проектами: “Пейзаж України”, “Українські жінки” та “Безпритульні”. Ця виставка — тільки мала частина проекту “Українські жінки”.

9.02 — 9.03
виставка авторських ляльок Оксани Цюпи
"ЛЯЛЕЧКИ — ГУЛЯЛЕЧКИ"

Оксана Цюпа — випускниця Київської академії легкої промисловості за спеціальністю "художниця-модельєр". Пробувала свої сили в кераміці, живописі на склі, в печкорку, оформленні книжок. Від 1999 зацікавилась лялькарством.

Авторська лялька на те й авторська, кожна — неповторна. І за естетикою образу, і за характером, і за стилем, і за матеріалом. Оксанині ляльки переважно "м'які", ганчір'яні або з пап'є-маше. І невеликі за розміром, так би мовити, лялькова мініатюра. Це додає їм незбагненного шарму і певної рафінованої витонченості. Вони, здебільшого, потребують споглядання,.. викликаючи бажання лише шанобливого дотику. Бо теплі, м'які та зроблені з любов'ю... Дорослі іграшки для дорослих.

Версія для друку