Історія Програми імені Фулбрайта
Програма ім. Фулбрайта була заснована в 1946 році Конгресом Сполучених Штатів невдовзі після Другої світової війни. Її засновник — сенатор Вільям Фулбрайт — сприяв створенню законодавчої бази для впровадження Програми, оскільки розглядав її, як крок на шляху до розбудови міжнародного співробітництва.
Програма ім. Фулбрайта активно сприяє поглибленню взаєморозуміння між народами США та інших країн. Спільними зусиллями наукових спільнот інших країн в США було створено програму, за якою науковці, студенти та громадські діячі мають змогу навчатися, стажуватися, читати лекції та проводити дослідження в університетах Америки, а американці — в інших країнах світу. Гранти надаються тільки на відкритій конкурсній основі з урахуванням академічних досягнень та професійних якостей.
Від часу заснування в Програмі взяли участь більш ніж 255.000 учасників, котрі були вибрані завдяки їх лідерському потенціалу. Їм була надана можливість проводити дослідження в політичних, економічних та культурних інституціях, працювати над спільними проектами, направленими на загальний добробут всього людства. Більш ніж 96.000 американців і 158.000 учасників з інших країн отримали досвід участі у Програмі ім. Фулбрайта. На сьогодні Програма діє у 140 країнах світу.
Програма ім. Фулбрайта поєднує в собі різноманітність програм обмінів, в тому числі персональні та інституційні гранти. Більшість програм фінансується на основі партнерства між приймаючою країною та Сполученими Штатами.
Програма ім. Фулбрайта адмініструється Відділом освіти та культури Державного Департаменту США. Основним фінансуванням Програми ім. Фулбрайта є щорічне виділення коштів Конгресом Державного Департаменту США. Організації — учасники і приймаючі установи в іноземних країнах і Сполучених Штатах також роблять фінансовий внесок через покриття певного відсотку витрат чи непряму підтримку, як, наприклад, підвищення зарплатні, зменшення ціни за навчання чи надання безкоштовного гуртожитку.
|