Джеймс Вільям Фулбрайт (J. William Fulbright) народився 9 квітня 1905 року у містечку Самнер (Sumner) штату Міссурі у США. У 1925 році здобув ступінь бакалавра політичних наук в університеті Арканзасу, а згодом ступінь магістра в Оксфордському університеті Великобританії, де навчався як стипендіат Програми Сесіля Родса (Rhodes Scholarship, міжнародна стипендія для навчання у Великобританії).
Вивчав юриспруденцію у Вашингтонському Університеті (Вашингтон, Округ Колумбія). У 30-х роках 20 ст. працював у Департаменті Юстиції і викладав у правничій школі Університету Джорджа Вашингтона. 1939 року Джеймс Вільям Фулбрайт був обраний президентом університету Арканзасу, очолював його до 1941 року і був наймолодшим керівником вишу у тогочасній Америці.
У 1942 році Фулбрайт був обраний до Палати Представників Конгресу США, де працював у Комітеті закордонних справ. У 1943 Конгрес прийняв проект розробленої конгресменом резолюції про участь США у міжнародних миротворчих операціях ООН. Це сприяло зростанню авторитету Вільяма Фулбрайта, зробило його знаним на загальнонаціональному рівні.
Працюючи у парламенті США з 1945 до 1974 року, сенатор Фулбрайт став одним з найвпливовіших і найбільш відомих членів Сенату. Завдяки його законодавчій ініціативі у 1946 році було засновано Програму міжнародних наукових обмінів. Перші фулбрайтівці поїхали за кордон у 1948 році. З того часу, у рамках Програми, за кордоном побувало понад 250 000 науковців та студентів.
У 1949 році Фулбрайт став членом сенатського Комітету з міжнародних відносин і очолював цю престижну парламентську структуру протягом 1959 – 1974 років. У 1954 році він, єдиний з усіх сенаторів, голосував проти асигнувань на функціонування парламентського підкомітету з розслідувань, створеного сенатором Йозефом Р. МакКарті (Joseph R. McCarthy). Він також висловив серйозні заперечення проти ініціативи Президента Кеннеді щодо вторгнення кубинських військових опозиціонерів у Бухту свиней (о. Куба).
Вільям Фулбрайт переконливо і сміливо виступав на парламентських слуханнях щодо війни у В’єтнамі. Після закінчення роботи у Сенаті Фулбрайт працював радником юридичної компанії Hogan & Hartson у Вашингтоні і продовжив активно підтримувати Програму міжнародних наукових обмінів.
Фулбрайт отримав численні нагороди від урядів, університетів, освітніх організацій багатьох країн світу за зусилля, спрямовані на розвиток порозуміння між країнами. У 1993 році Президент Клінтон нагородив сенатора Фулбрайта Медаллю Свободи.
Сенатор Джеймс Вільям Фулбрайт помер 9 лютого 1995 року у віці 89 років у своєму будинку у Вашингтоні (округ Колумбія).

Версія для друку