Here I am sitting in my lovely office on the University Park campus of Penn State filling out the Fulbright Departure Forms with the thermometer at 76 F. As I am pondering over the last entry “Additional comments regarding your Fulbright experience,” only one sentence comes to mind: “This has been one of the most exciting and enriching years in my life.” It might not win a Pulitzer Prize but how very true!

Exciting? Yes! I have had a couple of dreams come true. I found out why people love New York by taking a walk along Broadway, going up the Empire State building, being welcomed in “Tatiana” caf? on Brighton Beach, standing mesmerized by blinking ads on Times Square. I have also seen the White House in Washington and Golden Gate Bridge in San Francisco, Riverwalk in San Antonio and Niagara Falls in the state of New York.

I observed the frenzy of 107,600 Americans shouting, jumping up, stamping their feet and singing during a football game. I saw New Orleans music fans at a folk music festival jumping to the rhythms of a mixture of Cajun and rock-n-roll music, eager to catch Mardi Gras necklaces thrown into the audience. And then I was in a different crowd of 22, 000 students and faculty who came to support Barack Obama in his election race.

Enriching? Yes! I did a presentation at Berkeley's Germanic Linguistics Roundtable, submitted a publication to their journal, and…saw the famous clock tower. I went to Indianapolis for a conference on “Intercultural Rhetoric and Discourse” and attended a wonderful research workshop. I met over a hundred Fulbrighters from 60 countries at the Fulbright seminar in San Antonio, Texas.

I audited six courses in Applied Linguistics and was surprised to learn that there exists a “kind of divorce” between Applied and Theoretical Linguistics, which I represent. I realized that I have an enviable expertise in Marxism and dialectics - the two most popular terms in modern humanities here. I found myself categorized as a Ukrainian - (American) English bilingual with a hybrid identity.

I kept wondering about a number of things: Why would most Americans avoid walking to the office but then pay for being allowed to take a walk to nowhere in a gym? Why would they rather spend a Saturday night in a noisy and crowded restaurant than get together for a homemade family dinner? Why would they organize the trip to the Statue of Liberty in a way that makes you realize all the limitations on liberty including two security checks and a two-hour line to get on a the ferry? How come California has more homeless people sleeping in the streets than Hollywood has celebrities residing in Beverly Hills?

I kept admiring a number of things: the e-mail culture that makes it possible to reach anybody regardless of their status; the friendliness of faculty and staff; unlimited access to library resources; interlibrary loan and the ease of such procedures as book return; the possibility of doing everything on-line: paying bills, booking tickets, reserving hotels, checking restaurant process, finding any location.

I felt really happy about my placement at Penn State. Here, from my academic advisor Michael Naydan, I learned much more about Ukrainian culture than I had ever at home. I enjoyed the beautiful landscapes of hilly Pennsylvania that looks amazing in every season with its red and golden fall, snowy winter and fragrantly blooming summer.

My little piece of advice to every prospective Fulbirghter: “Apply and discover the United States for yourself!”

Привіт усім! Я - Тетяна Смотрова. Народилась у Запоріжжі, де закінчила державний університет зі спеціальності „Англійська мова та література, французька мова”.

Із студенстьких років мріяла присвятити себе дослідницькій роботі, обравши предметом дипломної гендерні особливості використання англійських синонімів. Нажаль, залишитись на кафедрі не вдалося. Примхлива доля закинула на телебачення в ролі перекладача англомовних відео, а згодом - автора та ведучої місцевого музичного проекту. Однак дорога знову привела до забутої (на той час) англійської. Завдяки програмі Community Connections вдалося здійснити ще одну мрію - потрапити до англомовної країни, США, та ще й до такої специфічної частини як Місісіпі.

Моє відкриття Америки не залишало вагань у необхідності повернутися до викладання англійської та згодом - до дослідницької роботи. Навчаючи майбутніх економістів, фінасистів та програмістів англійської у Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій, розпочала працювати над кандидатською з лінгвістики. ЇЇ предмет - порівняння синонімічних рядів зі значенням „дивний” в українській та англійській мовах.

Якось зимовим вечором завітала до нашого вузу команда фулбрайтівців. З цього і розпочалася моя наступна американська пригода. Тему мого дослідження довелося „окультурити”, узагальгнивши та додавши культурного компоненту: концепт нетипового в українській та американській пресі.

Далека Пенсільванія зустріла на диво привітно в особі мого наукового керівника, Майкла Найдана, справжнього ентузіаста всього, що пов'язано з українською культурою. Спілкуючись з людиною, відомою завдяки чудовим перекладам класичних та нових українських авторів розумієш, що йому вдалося зробити більше для України, ніж будь-кому з нас. Від нього я дізналась багто нового не тільки про сучасну українську літературу, але й про такі корисні речі, як garage sales… заради того, щоб почути унікальний спів Мар'яни Садовської (a Fulbright Scholar). Насправді, велике бачиться на відстані.

Варто було перелетіти Атлантику, щоб дізнатися, що таке сучасний американський університет. Розкинувшись у центрі Пенсільванії, охоплюючи декілька містечок - кампусів, Penn State (Pennsylvania State University) вміщає 80 000 студетів. Віва академія! Навчаймося в величних залах бібліотеки з небаченими ресурсами, де книжку можна здати просто поклавши на ковеєр. Навчаймося в класах, де можна їсти, пити й, часом, звертатися до викладача на ім'я. Навчаймося просто на газоні, бо, власне, кампус нагадує прекрасний парк із новенькими, як іграшки, будівлями.

Це справжній дослідницький рай у підніжжя гори Nittany, названої ім'ям індіанської принцеси. Виходиш на двір котеджу та відкриваєш лептоп. В компанії з пташками, кроликами та білками натхнення приходить само собою.

Культура академічного спілкування захоплює. Усі питання вирішуються простим e-mail ом: записатися на курс лекцій, отримати програму курсу, зустрітися з світилом - No problem! Just click.

Найважче знайти баланс між необхідністю дослідницьких наробок та бажанням набратись 'культурних вражень'. Ревіння стотисячного стадіону під час футбольного матчу (не плутайте з сокером), музичні фестивалі блу грас, кантрі та рок-н-рол мьюзік під відкритим небом, сходження на найближчу гору - це те, чого не варто пропускати. Числені лекції заїжджих професорів, письменників та журналістів теж велика спокуса.

Дівчатам раджу запастися надійними рецептами, бо більшість вечірок робляться „вскладчину” (тендітні плечі американської гсоподині не витримали б тягара куховаріння українських масштабів).

Пригадую процес проходження фулбрайтівського відбору й радію, що не пожалкувала зусиль. Jump at your chance!

Тетяна Смотрова

Feel free to contact me:
t.smotrova@gmail.com