Програма академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта в Українi

15 жовтня 2014

Статус корінного народу для кримських татар

Статус корінного народу для кримських татар

Для участі у лекції просимо зареєструватися

Незважаючи на згадку про «корінні народи» в Конституції України 1996 року, це поняття так і не набуло подальшого законодавчого розвитку і не призвело до вироблення відповідних урядових рішень за весь період державної незалежності. Лише 20 березня 2014 року, вже після анексії Криму Російською Федерацією, Верховна Рада ухвалила постанову, згідно якої був нарешті офіційно визнаний статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Проте окремого закону, який детально визначав би і регулював правові, економічні й інші наслідки такого рішення, поки що не ухвалено, тому необхідні додаткові зусилля - зокрема, з боку науково-експертної спільноти і громадськості - для глибшого розуміння, чому саме кримські татари протягом всього періоду повернення на Батьківщину  після депортації і тривалого проживання у вигнанні намагалися здобути такий статус, що є відмінним від статусу усього лише однієї з «національних меншин» України, і чому держава чинила спротив цим намаганням.

У першій частині лекції буде розглянуто що означає термін «корінні народи», в чому полягає його сутність та відмінності від поняття «автохтонні меншини», і чому знадобилося виокремлювати «корінні народи» від усіх інших народів (націй), а також підходи та критерії набуття статусу корінного народу включно з існуючими інструментами міжнародного права та рекомендаціями звітів міжнародних моніторингових структур щодо України.

У другій половині пропонується детальніше ознайомлення зі статтями Декларації про права корінних народів, ухваленої Генеральною Асамблеєю  ООН 14 вересня 2007. Саме на цей документ посилається і спирається Постанова ВР від 20-го березня; але оскільки Україна свого часу його не підтримала (наша країна була однією з 11-ти держав, які утрималися при голосуванні Генеральною Асамблеєю ООН), це створює додаткові юридичні складнощі в реалізації положень згаданої Постанови.  Така прикра ситуація у відносинах між українською владою і кримськотатарським народом склалася внаслідок хибної внутрішньої політики, зокрема, нехтування  чи, принаймні, недооцінки необхідності вироблення адекватної концепції етнонаціональної політики. Подолання її наслідків і створення належних умов для позитивного  розвитку подій у зв'язку з набуттям кримськими татарами статусу корінного народу потребують об'єктивного і чесного аналізу, «роботи над помилками», а також налагодження широкого суспільного діалогу з усього кола проблем, пов'язаних з цим питанням. У ньому мають брати участь представники усіх гілок влади й актори громадянського суспільства за неодмінної і постійної участі лідерів та активістів кримськотатарського народу.

Однією з найбільш складних і, разом з тим, актуальних тем, які можуть бути предметом публічного дискурсу, є наповнення конкретним змістом поняття права на самовизначення в контексті реалізації такого права кримськими татарами як корінним народом Криму/України. Усвідомлення сучасних підходів до здійснення права на самовизначення потребує подолання доволі широко розповсюджених міфів, стереотипів і пересторог, використовуваних для створення перешкод і спротиву наданню  такого статусу, а також вироблення спеціальних механізмів реалізації права на самовизначення в умовах анексованого Криму.

Наостанок буде коротко обговорено питання розробки стратегій повернення Криму під юрисдикцію України, нерозривного зв'язку цієї проблеми зі стратегічним баченням майбутнього кримськотатарського народу, і необхідності здобуття ширшої суспільної підтримки справедливих прагнень кримських татар шляхом координації зусиль державних і недержавних аналітичних центрів, організації публічних обговорень, інформаційно-просвітницьких кампаній і більш фахового й об'єктивного висвітлення усього кола цих складних питань медіа-ресурсами  як в Україні, так і за кордоном.

Наталя БЕЛІЦЕР - експерт/дослідник Інституту демократії імені Пилипа Орлика, член правління Кримського експертного центру, доктор біологічних наук. Сфера громадських та дослідницьких інтересів стосується міжетнічних відносин, прав меншин та корінних народів, етнополітичних конфліктів та ролі громадянського суспільства у їх попередженні та полагодженні. Має значний досвід громадської, зокрема, правозахисної, діяльності; у 90-х роках була співголовою Українського комітету «Гельсінкі-90» та української філії міжнародної організації «Гельсінська Громадянська Асамблея». Автор низки публікацій з означених питань, співатор колективних монографій. Член низки професійних мереж та асоціацій, зокрема, Громадської Експертної  Ради, Коаліції проти дискримінації, Української експертної ради Чорноморської миротворчої мережі, Східно-європейської мережі Глобального партнерства запобігання збройних конфліктів тощо.

Лекція відбудеться о 18:30, у прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини» (Київ, вул. Еспланадна, 20, 1-й поверх, М «Палац спорту») чекаємо Вас.