Програма академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта в Українi

6 квітня 2016

Що виявили і чому навчили уроки Чорнобиля. Нові знання про дію малих доз радіації

6 квітня о 18:00
Прес-центр інформаційного агентства «Українські Новини»
Київ, вул. Еспланадна, 20, 1-й поверх, М «Палац спорту»

Програма імені Фулбрайта в Україні запрошує на чергову лекцію із серії лекцій-посвят 30-тій річниці Чорнобильської трагедії«Що виявили і чому навчили уроки Чорнобиля. Нові знання про дію малих доз радіації»,  - що її виголосять д-р біол. наук Олександра Кравець та канд. мед. наук Марина Набока.

Що виявили і чому навчили уроки Чорнобиля: Аналіз задач та  ефективність їх виконання у різні поставарійні періоди

Ситуація, що виникла в результаті Чорнобильської катастрофи, унікальна  за характером взаємодії природних і соціальних чинників. Для широких верств населення вона виявилась цілковито несподіваною, але насправді ця подія, її масштаби та природні ускладнення були цілком очікуваними, враховуючи недоліки проектування реактора РБМК-1 та особливості розміщення радіаційних реакторів на специфічних ґрунтах Полісся.

1-й (перші 10 днів викидів) та 2-й поставарійні періоди (до кінця 1986 року):

  • оцінка масштабів забруднення, його радіонуклідного складу та фізико-хімічних форм;
  • спроби локалізації поширення викидів;
  • евакуація та оцінка доз зовнішнього опромінення населення, евакуйованого з 10- кілометрової зони;
  • перші спроби дезактивації території навколо станції;  введення перших контрзаходів: евакуація та забій сільськогосподарських тварин, «розбавлення» забруднених продуктів харчування, особливо м'яса та молока шляхом відправки їх у віддалені регіони СРСР; зміни джерел  водопостачання Києва та інших великих міст Дніпровського басейну.

3-й період (1987-1991рр.):

  • продовження оцінки масштабів забруднення,  його радіонуклідного складу та хімічних форм; оцінка часу руйнації «гарячих» часток;
  • спроби проведення широкомасштабних заходів у сільськогосподарському виробництві: «перезалуження» лугів для випасання корів;
  • розробка підходів до оцінки доз внутрішнього опромінення.
  • Боротьба між 7- та  35- бер концепціями радіаційного навантаження і чим вона була викликана; розвиток методів оцінки доз внутрішнього опромінення. Вперше було враховано у дозиметричних оцінках факт залежності рівня забруднення сільськогосподарської продукції від типу ґрунтів Полісся; цей факт було встановлено ще роботами радіоекологів 60-70 рр. Широке залучення непрофесіоналів. Введено  12%  податок на «ліквідацію наслідків чорнобильської аварії».
  • «дивовижне поряд»: перші 4-и роки аварія, її причини та  масштаби були засекречені. Між тим вже розгорталось міжнародне співробітництво і допомога дітям Чорнобиля.

Останні два десятиріччя у центрі уваги залишаються проблеми чорнобильських  малих доз: результат і механізми їх впливу на людину й біоту; вивчено питання про те, хто не годився в ліквідатори, та чому; продовжуються суперечки про те, що вивчають сучасні радіобіологи - віддалені наслідки опромінення «гострого» періоду чи кумулятивні ефекти хронічного опромінення.

Нові знання про дію малих доз радіації

Група українських, російських, американських і французьких дослідників проаналізували дані про біоефекти малих доз, зафіксовані за 25 років після Чорнобильської аварії при разовому та хронічному радіаційному впливі на людину й біоту. Проведено порівняння і розглянуті механізми їх виникнення на клітинному, організмовому і популяційному рівнях. Показано, що на всіх рівнях у людини, тварин і біоти виникають множинні соматичні (у першу чергу, неракові) патології, які призводять до зниження адаптації, підвищеної смертності та виродження популяції у наступних поколіннях. При цьому, ефекти малих доз при хронічному опроміненні більш суттєві, ніж при одноразовому впливі, навіть у кілька разів вищими дозами, а залежність доза-ефект - нелінійна. Розглядаються загальні для всіх біооб'єктів механізми виникнення патологій. Поряд з радіаційно-індукованими пошкодженями ДНК, генної нестабільності, звертається увага на те, що більшість ефектів не прямо індуковані опроміненням, а опосередковано через систему регуляції, зміну імунного і антиоксидантного статусу організму, чутливості до дії факторів навколишнього середовища. Реакція організму на дію малих доз є складною функцією не тільки дози опромінення, а й її потужності (інтенсивності), часу, що пройшов з початку опромінення, і часу задіяння систем відновлення (репарації).

Реєстрація на лекцію

Олександра КРАВЕЦЬ, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, стипендіат Fulbright Scholar Program 2005/06 (Georgia Institute of Technology, Atlanta, GA) Марина НАБОКА, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, стипендіат Fulbright Scholar Program 2001/02 (University of South Carolina, Columbia, SC)

 

 

 

 

FAQ

Контакти

Офіс Програми імені Фулбрайта в Україні

вул. Еспланадна, 20, кімн. 904

Київ, 01001, Україна

Тел.: +380 (44) 287 07 77

Факс: +380 (44) 230 20 60

office.ukraine@iie.org