Програма академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта в Українi

11 серпня 2014

Ольга Воробйова: «Інтелектуальна творчість у контексті соціальної відповідальності»

Ольга Воробйова: «Інтелектуальна творчість у контексті  соціальної відповідальності»

Круглий стіл Українського фулбрайтівського кола
«Соціальна відповідальність інтелектуалів»,
Чорноморський державний університет імені Петра Могили
м. Миколаїв, 8 липня 2014 р.
Тези доповіді

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ТВОРЧІСТЬ У КОНТЕКСТІ  СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Воробйова Ольга Петрівна

доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри лексикології і стилістики англійської мови імені професора О.М.Мороховського Київського національного лінгвістичного університету,
стипендіат Програми імені Фулбрайта 1995/1996 р.

Події кінця 2013 р., що передували кульмінації революції гідності, засвідчили, що однією з основних причин сплеску громадянської активності в центральній та західній Україні було усвідомлення невідворотності суспільних змін, спрямованих на подолання цивілізаційної кризи, викликаної конфліктом радянсько-візантійських та європейських цінностей. Водночас ситуація у східній Україні підтверджувала існування на той час і зворотного процесу, змістом якого було (і певною мірою залишається) бажання значної частини мешканців Донбасу повернутися до радянської моделі суспільства з його громадянською пасивністю і залежністю від влади. Така культурно-ідеологічна прірва багато в чому пояснюється відсутністю за попереднього владного режиму в Україні системної конструктивної інформаційної політики на рівні держави, що спричинило повний чи частковий інформаційний вакуум жителів сходу України, коли навіть Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики держави, прийнятий за часів В.Ф. Януковича, де декларувалася європейська орієнтація нашої країни, сприймався  деякими громадянами як журналістська провокація.

До цього часу залишається без відповіді питання, чи була відсутність державної стратегії у галузі інформаційної політики помилкою,  наслідком недооцінки ситуації, цілеспрямованим деструктивним кроком чи виявом навмисної бездіяльності владних структур. Зрозуміло одне: критично важливим залишається подолання інформаційного вакууму та заміщення у свідомості мешканців сходу України (і на лише їх) застарілих радянських і пострадянських суспільно-ідеологічних стереотипів. Крім зусиль з боку держави, неабияку роль у цьому  процесі повинні відіграти інтелектуали, і зокрема ті, що складають основу академічної спільноти країни.

На мій погляд, суспільно-ідеологічні розбіжності, виплекані і використані імперською Росією для розхитування ситуації в Україні, ґрунтуються не стільки на економічному, скільки на освітньо-культурному ґрунті. Саме відсутність чи недорозвиненість критичного мислення, придушення в людині творчого начала, низький рівень освіченості, брак екологічної (як у природному, так і в соціальному плані) індивідуальної і колективної свідомості сприяють легкому потраплянню до пастки будь-яких стереотипів, включаючи й ідеологічні, не лише пересічного громадянина, а й тих, хто здійснює законодавчу політику в державі.  Прикметним у цьому смислі є виступ на парламентських слуханнях 2 липня 2014 р., присвячених питанням науки і науково-технічного розвитку, одного з депутатів, який запропонував взагалі відмовитися від поняття "обдаровані діти" (?!), нібито тому, що всі діти обдаровані. Така підміна понять, глибинно зорієнтована на  зрівнялівку, витискування й маргіналізацію талановитих і творчих людей, здатних не лише сформулювати свою позицію, а й озвучити її, цілком відповідають руйнівним для України  (та й для всього сучасного світу) гаслам неосталінізму, що його сповідує останнім часом наш північний сусіда.

Що ж власне може і повинна зробити українська інтелектуальна спільнота, зокрема в університетському середовищі, для того, щоб реально сприяти зміцненню (і подекуди і пробудженню) національної самосвідомості українців? Як не дивно, важливим, навіть на чинному етапі, є самозбереження інтелектуалів. Процеси інтелектуальної руйнації, потужно задіяні попереднім режимом, ще не втратили інерції руху, тому найактуальнішим залишається активізація діяльності щодо об'єднання інтелектуалів, зокрема створення громадських (на кшталт Українського Фулбрайтівського кола), у тому числі і власне професійних, асоціацій і товариств (подібно до Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики), зосереджених на здійсненні проривних наукових і прикладних завдань, для обміну думками, вироблення спільних позицій, удосконалення критичності мислення і, що не менш важливо, зміцнення відчуття ліктя.

Зважаючи на необхідність розвитку критичного мислення індивідів як стрижня інформаційної політики держави, акцентованим повинно стати наукове обґрунтування  і популяризація значущості творчого начала особистості та розкриття механізмів його формування й використання. Це вписується в один з ключових напрямків розбудови глобального антропо- та екоорієнтованого наукового простору, спрямованого на усвідомлення окремою людиною і людськими спільнотами рушійних сил та механізмів вивільнення власних творчих потенцій для поліпшення якості життя в індивідуальному та глобальному вимірах. Тут слід згадати лише декілька з нещодавніх публікацій власне наукового і науково-популяризаторського штибу, які фокусуються на проблематиці творчості, уяви та осяяння як важливих пізнавальних феноменів. Це серія монографій Марка Тернера [8; 9 та ін.] та колективних монографій під його редагуванням, напр. [3], де з позицій когнітології обґрунтовується його спільна з Жілем Фоконьє [4] концепція про принципову творчість повсякденного, художнього та соціального мислення людини, в основі якого робота уяви як суміщення несумісного;  низка книжок Йонаха Лерера [6; 7 та ін.] про нейронні та психологічні механізми творчості у прикладному та мистецькому планах; дослідження Сандри Амонд та  Сема Вонга про таємниці людського мозку та шляхи підвищення ефективності його роботи [1]; праці Т.В. Чернігівської [2] стосовно нейрокогнітивного підґрунтя творчості, у тому числі і  художньої, та ін.

На особливу увагу в плані сприяння інтелектуальній творчості в її соціально-ідеологічному й інформаційному вимірах заслуговують   прикладні аспекти когнітології, які, на жаль, практично не задіяні у суспільно-політичному житті нашої держави й у науці та мистецтві прийняття рішень, у тому числі нестандартних як своєрідного інтелектуального айкідо. Натомість в американській внутрішній політиці наукові, і зокрема лінгвістичні,  здобутки  стосовно нейрокогнітивних механізмів діяльності мозку людини успішно використовуються в піар-технологіях та в підготовці і проведенні президентських виборчих кампаній. Так, провідний американський когнітолог Джордж Лакофф  вже не один рік працює лінгвістичним консультантом виборчого штабу демократичної партії США, видав низку книжок на кшталт "Політичного мислення" [5].

Одним із нагальних завдань соціально активних інтелектуалів повинно стати підняття престижу творчого начала у професійній діяльності фахівців, що сприятиме запобіганню розповсюдження сірості, посередності у владному, соціальному та  академічному середовищах - серйозній проблемі, що буяла останні чотири роки і призвела до багатьох негараздів у різних сферах життєдіяльності країни, зокрема і у військовій.  Ефективність свідомого чи несвідомого опертя саме на піднесення престижу тих чи інших соціально-культурних виявів суспільного життя  наочно демонструє не лише різке зростання патріотичних настроїв на більшій частині території України (не за рахунок владного чи громадського тиску, а завдяки зростанню суспільного престижу патріотизму), а й своєрідна мода на літературну українську у спілкуванні освічених киян останнім часом, а також захоплення молоді сучасною українською літературою

Не останнє місце серед завдань українських інтелектуалів, що пов'язані з академічним середовищем, є насичення університетських навчальних планів, особливо в магістратурі, яка безперечно має допускати перехресність спеціальностей (між іншим, проривні здобутки в галузі лінгвістики і не тільки нерідко здійснювали саме ті фахівці, чия базова освіта не збігалася з дальшою - наприклад, Жіль Фоконьє за своєю базовою освітою математик), творчо-критичними та елективними курсами, такими як Critical thinking (Критичне мислення), Creative writing (Творче письмо) і под., що вже давно є складниками навчальних планів багатьох американських та європейських вищів, сприяючи культивуванню незалежної, гнучкої думки та її адекватному і переконливому викладенню. У цьому плані невід'ємною є і подальша інтеграція науки і освіти в українських університетах, передовсім в аспекті міждисциплінарності, що вимагає від викладачів і студентів неабияких творчих зусиль для руйнування академічних стереотипів і створення нових, сучасніших когнітивних патернів.

 

Література

1.   Амонд С., Вонг С. Тайны нашeго мозга, или Почему умные люди делают глупости / Сандра Амонд, Сэм Вонг ; пер. с англ. А. Черняк. - М. : Эксмо, 2011. - 384 с.
2.   Черниговская Т. В. Нить Ариадны и пирожные мадлен: нейронная сеть и сознание / Т.В. Черниговская // В мире науки. - 2012. - № 4. - С. 1-9. Режим доступа : www.sciam.ru
3.   The Artful Mind: Cognitive Science and the Riddle of Human Creativity : [ed. by Mark Turner ; Woth an introduction and a chapter by Mark Turner]. - New York : Oxford University Press, 2006. - 314 p.
4.   Fauconnier G., Turner M. The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind's Hidden Complexities / Gilles Fauconnier, Mark Turner. - New York : Basic Books, 2002. - 464 p.
5.   Lakoff G. The Political Mind: A Cognitive Scientist's Guide to Your Brain and Its Politics / George Lakoff. - New York : Penguin Books, 2008. - 292 p.
6.   Lehrer J. Imagine: How Creativity Works / Jonah Lehrer. - Edinburgh: Canongate, 2012. - 279 p.
7.   Lehrer J. Proust was a Neuroscientist / Jonah Lehrer. - Edinburgh etc.: Canongate, 2012. - 242 p.
8.   Turner M. Cognitive Dimensions of Social Science: The Way We Think about Politics, Law, Economics, and Society / Mark Turner. - New York : Oxford University Press, 2001. - 192 p.
9.   Turner M. The Origin of Ideas: Blending, Creativity, and the Human Spark / Mark Turner. - New York: Oxford University Press, 2014. - 311 p.

Круглий стіл «Соціальна відповідальність інтелектуалів» відбувся у рамках проекту  "Будуємо нову Україну", що  здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.